Все, що потрібно знати ендуристу про їзду в стійці

Коли потрібна стійка?

Почнемо з того, що в стійці ви будете проводити більшу частину часу, переміщаючись по нерівному покриттю. Далекі відстані на мотоциклі по асфальту проїжджають сидячи, якщо тільки це не якийсь там швидкісний прохват для власного фана.Для стійки потрібно звикнути, підкачати м'язи. Окрему увагу заслуговує додаткова розминка і розтяжка , без цього не обійтися. Велику роль в цьому процесі відіграє і правильність самої стійки. Зайва напруга тут ні до чого. І стояти зігнутим весь час теж не зовсім вірно.  Найкомфортніше почувається пілот ендуро,коли постійно переміщається на мотоциклі, так і спина отримує додаткову розминку і напружені м'язи не мають статичного навантаження. 

Забігаючи наперед скажу, що в далекій поїздці байкери можуть проводити на двох ногах багато годин, тому значення правильної стійки і здорової спини переоцінити складно. Краще витратити час на розтяжку.

Встав і поїхав?

Все так, та не зовсім. Затиснуті м'язи не додадуть маневреності і самовпевненості в діях. І якщо на прямій проблем не виникне (ну, чисто теоретично), то перший же поворот продемонструє, хто чим слухав на заняттях чи на закритому майданчику та як тренувався. Перший виїзд в ліс і перший же поворот може закінчитись несподіваним падінням.

Дуже важливо переміщати вагу тіла між підніжками, залежно від крутизни повороту. Іншими словами, перебуваючи в стійці вам необхідно постійно рухатися на мотоциклі. Наприклад, входячи в лівий поворот, ви переміщаєте вагу на праву підніжку, тисніть на неї, при цьому сам байк може стояти як перпендикулярно землі, так і нахилений в сторону повороту, залежить від швидкості

Основні помилки при їзді в стійці

Неправильні дії при їзді стоячи виявляються більш чітко. Райдер затискається, допускає одну помилку , яка спричиняє серію інших і в результаті втрачає контроль над байком.

Потрібно розуміти, що при їзді на двох ногах піднімається і центр ваги мотоцикла, а значить балансувати на ньому стає куди складніше. Тому важливо знаходиться корпусом максимально близько до баку , зберігаючи голову над кермом. І не чинити опір різким рухам мотоцикла. При цьому в стрибках, точніше під час приземлення, руки будуть служити пружиною. Руки повинні бути максимально розслаблені, не варто чіплятися за кермо. Це ніяк не впливає на процес управління, а тільки збиває механізм із заданої траєкторії. Кермо по більшій мірі служить для підтримки рівноваги самого ендуріста і упиратися на нього не варто . Крім того, варто постійно пам'ятати і про правильний кут в ліктях, інакше притиснуті до корпусу руки будуть заважати переміщатися на мотоциклі і сильно обмежать маневреність

Стоячи набагато складніше дивитися вперед і в далечінь, будь то вершина пагорба, чергового байраку або просто новий поворот. Так і є, це менш зручно і вимагає звикання. Але як заявляють інструктори і говорить статистика - близько 50% всіх помилок мотоциклісти і ендурісти зокрема допускають саме через опущених очей . Гладкого асфальту під колесами чекати не доводиться, але не важливо, колода під колесами мотоцикла або глиняна пастка, завжди дивіться вперед, в сторону наступного маневру.

Спеціальні вправи

Якщо ви впевнено почали себе відчувати в стійці, значить прогрес пішов. Але перш, ніж виїжджати в ліс або в ендуро-поїздку, потрібно навчитися деяким прийомам. Спершу, рухаючись прямолінійно, навчитеся нахилятися вперед під час розгону і робити відтягнення назад на гальмуванні . Не згинаючи при цьому ніг і не прибираючи голову від рівня керма

Також є дуже дієва вправа "Вісімка" . Можна починати з однієї-двох фішок, а потім перейти і на "Змійку". На ній відмінно відпрацьовується відчуття балансу, поступово звужуючи радіус маневру. З поглядом все те ж саме - не під ноги, а в бік наступного маневру. Лікті танцюють "Лезгинку", байк нахиляється, рухи плавні, перенесення ваги повільні. Освоївши "Вісімку", переходите до наїздів на гірку, для цього можна також використовувати фішки. Газ перед гіркою, різкий наїзд, зміна траєкторії, швидкий погляд у бік наступної фішки і так кілька разів. Вправу можна ускладнити, додавши до наїздів "Змійку" або швидкісну пряму з необхідністю зміни передач. Якщо і це вам вдається легко, саме час підійматися на гребінку високих хвиль і пагорби, де потрібно дуже швидко орієнтуватися в просторі, управляти газом і зчепленням, дивитися по верхівках і забути про страх . Затяжні підйоми можуть виявитися не таким складним випробуванням в порівнянні з тією ж серією пагорбів. Далі саме час навчитися зупинці серед підйому, розвороту байка і спуску з гори.

Черговим етапом в навчанні є подолання схилу так званим траверсом, коли підйом береться під невеликим кутом. Це буває корисно при об'їзді калюж, наприклад. В такому випадку вага тіла максимально переміщається на внутрішню до схилу підніжку , а баланс досягається необхідним кутом відхилення мотоцикла від себе. Перший час може бути страшно, зате потім рівень впевненості і можливостей просто злетить. Завершальним етапом навчання, крім бойових вилазок, для мене стало подолання всієї траси за один підхід по кілька кіл, так проявилися сильні і слабкі навички після курсу. Крім того, несподіваним випробуванням для мене було подолання бруствера з колодами і проїзд цілої гори поперечних колод . І знову-таки, погляд на вершину, перед першим колодою відкриття газу і розпрямлення підвіски, корпус до керма і повний вперед!

Для закріплення знань тепер потрібен власний мотоцикл, багато годин накату і багатогодинна робота над кожним елементом . Це якщо підходити до питання професійно. А можна продовжувати брати уроки в ендуро-клубі з інструктором де наявні такі етапи навчання, як їзда по піску, проходження мокрої траси і робота над виявленими помилками